крик

люди різні, як комахи, куди хочуть...ні..куди бажають, туди їм і дорога!
а саме шлях, але до кого?......?.....до себе.
впевнено прямують, йдуть, стрибають, можуть навіть бігти...
але все це не без голови.
твоєї голови, на яку вони наступають та йдуть далі..
та без голови своєї, яку десь можна загубити та не розбити..
тримаючись,
впускаєш людину до себе...навіщо? навіщо ти впускаєш? навіщо ти тримаєшся, за що? навіщо людину?


крик



глухий, невпевнений, невідомий нікому, простий, зав'ялий ВЖЕ...давно
але...



крик




!!!!!!!!!!!